Готуємося в першокласники (консультація для батьків)
Готовність дитини до школи не є простим показником, тобто таким, коли
можна сказати — вона є або її немає. Готовність до школи вбирає в себе
усі ті результати, до яких ви прагнули рік за роком усі 6—7 років, і
день у день, виховуючи сина чи доню, створювали умови для їх всебічного
розвитку.
Спеціалісти-психологи на перше місце ставлять
мотиваційну готовність до навчання. Тобто, коли дитина має правильне
уяюіення про школу і її вимоги: «Мені вже 7 років, я хочу йти до школи,
щоб вивчитись добре працювати, стати лікарем, модельєром,
конструктором», — говорить дитина.
Іноді в дітей не зовсім
правильна мотивація: « У школі краще, ніж у садочку, — каже дитина, —
там не треба спати». «У школі є перерва, можна виходити в коридор і
бігати». Діти з таким уявленням про школу зустрінуться з
непередбачуваними труднощами і вже за кілька днів, якщо вдома і в школі
не надати їм відповідної допомоги і підтримки, скажуть, що вони до школи
не хочуть. А є й такі, котрі наче й знають про вимоги до школяра і
водночас бояться, непокояться: «У школі дуже важко, я не знаю, чи хочу
йти до школи, якось страшно...». Так! Діти теж потребують поради
психолога.
Але ж і знання не в усіх майбутніх першокласників
однакові. А зараз стали звичними вступні співбесіди. У деяких школах це
навіть щось на зразок іспиту: не складеш — не зарахують!
Звичайно,
за рівнем знань діти різняться. Зрозуміло, чим більше дитина знає, тим
упевненіше почувається в школі. Але іноді і в малих «вундеркіндів»
виникають труднощі — діти не завжди вміють чітко висловити свою думку,
вчасно відреагувати на запитання, відстояти свою позицію. Цьому ще
доведеться вчитись і вчитись... тому не варто розділяти дітей на
«розумних» і «не дуже», влаштовуючи екзамен дошкільнятам. Інша річ, коли
вчителі й спеціалісти хочуть краще познайомитись, поспілкуватись з
майбутніми учнями. Цього не варто боятися.
Отже, виходить, що деякі майбутні проблеми, з якими зіткнулися сьогоднішні дошкільнята восени, можна прогнозувати?
Так!
Це можна передбачити. Наприклад, тип темпераменту дитини безпосередньо
пов'язаний з тим, яким учнем вона стане. У жвавих, життєрадісних,
рухливих сангвініків часто проблеми з тим, що вони непосидючі. Від
уповільнених флегматиків не можна вимагати швидкого залучення до процесу
роботи. Меланхоліки — швидко втомлюються, а холерики — непослухи і
забіяки. Це загалом. А якщо брати конкретну дитину — тут низка проблем, з
приводу яких варто порадитись. Тому батькам важливо знати темперамент
своєї дитини хоча б і для того, щоб знайти ключ до її поведінки, а іноді
й пояснити вчителеві, чому дитина саме така.
Нерідко батьки
опиняються в такій ситуації, що доводиться відстоювати особистість своєї
дитини перед авторитарною позицією вчителя. На чиєму боці тоді
психолог?
Психолог завжди на боці дитини. Дитина — не погана і не
хороша, вона така, якою є. І ще. Не можна порівнювати дітей з іншими
дітьми. Слід порівнювати дитину з нею ж, але днем, місяцем, роком
раніше. Як вона змінилась, чого досягла? А любов батьківська — це
душевна, а не розумова категорія. Вона повинна зігрівати й захищати дитя
усе життя, давати силу, підтримувати у важку хвилину...
Звичайно,
не лише радість, а й почуття великої гордості охоплює ваших донечку чи
сина, коли ви разом купуєте і приносите додому шкільні речі. Дитина хоче
поділитися своєю радістю з бабусею, діду сем, з дітьми у дворі чи в
садку. Таке емоційне піднесення треба підкріпити уважним ознайомленням з
кожною річчю, дослідити з майбутнім учнем її призначення, де вона
зберігатиметься вдома, в ті дні, коли її не треба нести до школи (на
столі, у шухляді), і як розміститься у ранці, в портфелі? Як чистити і
прасувати шкільну форму? Як вішати на плічки у шафу?
Спеціально
повправляйтеся з дитиною у складанні речей до ранця Це може бути вашим
щоденним заняттям протягом тижня — перед вечірньою казкою. Щоб уникнути
одноманітності, заняття може проводитися як гра «Збери до школи ранець».
Гра «Збери до школи ранець»
Перед
грою ще раз розглянути з дитиною ранець: який він привабливий за
формою, кольором, зручний за розміром, конструкцією. З любов'ю
зроблений, щоб ним було приємно користуватися, ходити до школи.
Повправлятись у застібанні та розстібанні блискавок, липучок, замочків,
розглянути всі відділення, поговорити про їх призначення. Чим краще
учень доглядає свій ранець, тим довше ця річ служитиме.
Переходимо
до гри. На столі лежить ранець і кілька предметів: пенал, олівці,
ручка, зошити, папка, торбинка для сніданку. Дитина має швидко й охайно
зібрати речі до ранцю. Гра закінчується, коли всі речі складено й ранець
закритий. Другого дня гру повторити, використовуючи годинник —
визначати, скільки часу потрібно для того, що маленький абітурієнт
правильно та охайно склав реч: до ранця. Ви зробили все, що могли, що
підготувати малюка до важливого етапу його житті — до першого класу. І
все ж таки ви неспокійні — як же вон все буде? І ваша дитина теж нервує,
переживає.
Щоб перевірити і заспокоїтися, потрібно перевірити/ що знає ваша дитина про школу, про те, як треба по* водитися в нових умовах.
Простий тест для завтрашнього школяра
Поставте вашому до, школяреві такі запитаний
1. Як учні звертаються до вчительки?
2. Якщо ти хочеш про щось запитати вчительку, як треба привернути до себе увагу?
3. Що кажуть, коли під час уроку конче треба вийти в туалет?
4. Що таке урок?
5. Як вчителька і учні дізнаються, вже час починати урок?
6. Що таке перерва?
7. Для чого потрібна перерва?
8. Як у класі називаються столи, за якими учні сидя під час уроку?
9. На чому вчитель пише, коли пояснює завдання?
10.Що таке оцінка?
11.Які оцінки вважаються добрими, а які поганими!
12.У класі навчаються однолітки чи діти різного віку
13.Що таке канікули?
14. Що ти робитимеш, коли закінчаться всі уроки, мама по тебе ще не встигла прийти?
